УДК 621.395+613.64 ББК 32.882+51.244 Я45
Бібліотечка товариства «Знання», Серія «Здоров'я» (заснована у 2010 р.)

Мобільний телефон і здоров'я людини / I.Л. Якименко, Є.П. Сидорик. — К. : Знання, 2010. — 94 с. — (Бібліотечка товариства «Знання». Серія «Здоров'я», 2010, № 1—2).

ISBN 978-966-346-865-5 (Серія «Здоров'я»)
ISBN 978-966-346-866-2

Висвітлено проблему потенційних ризиків для здоров'я людини від довготривалого використання засобів мобільного зв'язку, сучасні стандарти електромагнітної безпеки, результати епідеміологічних досліджень впливу тривалого опромінення від мобільних телефонів та базових станцій на здоров'я людини, експериментальні дані щодо біологічних ефектів мікрохвильового випромінювання та механізми його біологічної активності. Особливу увагу звернено на потребу перегляду чинних стандартів електромагнітної безпеки. Наведено практичні рекомендації щодо зменшення індивідуальних рівнів мікрохвильового опромінення.
Для широкого кола читачів.

© І.Л. Якименко, Є.П. Сидорик, 2010
© Видавництво «Знання», 2010

Передмова

Пропоноване видання — робота на надзвичайно актуальну тему. Потенційні ризики для здоров'я людини від випромінювання мобільних телефонів та базових станцій мобільного зв'язку безпосередньо стосуються кожного з нас. В історії людства, можливо, ще не було технології, яка б так швидко і щільно увійшла у щоденне життя людини.

Три десятиліття тому розробники засобів мобільного зв'язку навіть у найсміливіших прогнозах не передбачали, що так скоро більшість населення земної кулі буде постійними абонентами мобільного зв'язку. І саме через неймовірно швидкі темпи впровадження технології збільшуються ризики її можливих негативних наслідків для здоров'я людини. Характерно, що під час розробки міжнародних стандартів безпеки рівнів радіовипромінювання мобільних телефонів передбачалося, що людина користуватиметься мобільним телефоном (опромінюватиметься радіовипромінюванням з мінімальної відстані) не більше півгодини на добу. Крім того, ці стандарти ґрунтувалися лише на концепції теплової дії радіовипромінювання на біологічні тканини.

На сьогодні зрозуміло, що вихідні положення стандартів безпеки щодо неіонізуючого випромінювання не виправдалися. Багато людей, особливо молодь, нині значно частіше піддаються радіочастотному опроміненню мобільними телефонами. Нетеплові ефекти низькоінтенсивного радіовипромінювання щодо біологічних систем відтворені у багатьох лабораторіях світу. Більше того,епідеміологічні дані останніх років, отримані в авторитетних онкологічних центрах, засвідчують зростання ризиків розвитку деяких видів пухлин при тривалому користуванні (понад 10 років) мобільним телефоном. Це автоматично ставить питання адекватності стандартів безпеки засобів мобільного зв'язку.

Представлений авторами аналіз останніх даних стосовно проблеми біологічної активності радіовипромінювання засобів мобільного зв'язку, наведені сучасні експериментальні та епідеміологічні оцінки ризиків цього виду випромінювання для здоров'я людини є надзвичайно важливими і своєчасними. Видання буде і цікавим, і корисним як для профільних фахівців, так і для широкого кола читачів. Автори вдало поєднали науковий аналіз і доступну форму викладу матеріалу. Переконаний, що видання приверне увагу читача і сприятиме якісній переоцінці проблеми ризиків випромінювання засобів мобільного зв'язку.

В.Ф. Чехун, академік НАН України, директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України