Вивчення поліпотентних гемопоетичних стовбурових клітин і кровотворних клітин-попередників, клітин мікрооточення на різних стадіях ембріонального і постнатального онтогенезу людини і тварин
Глузман Данило Фішелевич є співробітником Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України з 1962 року.
Спочатку працював на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії лейкозів, а з 1971р. – старшого наукового співробітника відділу молекулярних механізмів канцеро- і лейкозогенезу (зав. відділу – акад. НАН України З.А. Бутенко).
В 1982 р. був обраний за конкурсом на посаду завідувача лабораторії цитохімії і імуноцитології відділу цитології пухлинного росту (зав. відділу – акад. НАН України В.Г. Пінчук), а в 1992 р. – завідувачем відділу імуноцитохімії.
Основні напрямки наукової діяльності
Д.Ф. Глузманом розроблені і модифіковані цитохімічні реакції визначення активності ферментів, пов'язаних з обміном нуклеїнових кислот, вперше застосовані імуноцитохімічні методи визначення лінійно-специфічних і диференційовочних антигенів кровотворних і лімфоїдних клітин безпосередньо в мазках крові, кісткового мозку, тонкоголкових пунктатах лімфатичних вузлів і пухлин.
Виконана серія робіт з мікроскопічного вивчення різних за вуглеводною специфічністю рецепторів лектинів в процесі дозрівання гемопоетичних клітин різного ґенезу. За допомогою біотинільованих неоглікопротеїнових зондів проведені піонерські дослідження ендогенних лектинів нормальних і лейкемічних трансформованих кровотворних і лімфоїдних клітин.
Д.Ф. Глузманом здійснені перші спроби вивчення під мікроскопом ензимохімічних і імунофенотипових ознак стовбурових лейкемічних клітин при різних формах пухлинних захворювань кровотворної і лімфоїдної тканин. Розроблені теоретичні засади і загальні принципи застосування цитохімічних, імуноцитологічних і цитогенетичних маркерів в діагностиці різних форм лейкемії і злоякісних лімфом.
Ним вперше розроблені і застосовані в практичній діяльності методи визначення мікрометастазів і поодиноких ізольованих злоякісних клітин в кістковому мозку, лімфатичних вузлах, ексудатах із серозних порожнин і спинномозковій рідині на основі застосування імуноцитохімічних методів і моноклональних антитіл до органо- і тканиноспецифічних, онкофетальних, пухлиноасоційованих антигенів, білків цитоскелету. Внесені суттєві зміни і доповнення до сучасної схеми нормального гемопоезу і нових класифікацій кровотворної і лімфоїдної тканин.
Визнання наукової громадськості набули праці Д.Ф. Глузмана, присвячені вивченню механізмів розвитку радіаційно-індукованих лейкемій. В створеній на базі керованого ним відділу Міжнародній лабораторії проведені цитологічні та імунофенотипові дослідження лейкемій у ліквідаторів аварії на ЧАЕС у порівнянні з переглянутими із сучасних позицій формами і цитологічними варіантами лейкемій, які виникали у мешканців Хіросіми і Нагасакі протягом багатьох років після атомного бомбардування. Ці данні були наведені у доповідях в Центрі з вивчення наслідків дії радіаційного випромінювання (RERF, Японія) у 1999 і 2000 рр.
Співробітниками відділу імуноцитохімії та онкогематології здійснюється практична допомога у діагностиці лейкозів і лімфом хворим з різних лікувальних закладів м.Києва і багатьох областей України. Щорічно діагностичні дослідження з використанням сучасних технологій клітинної біології виконуються у 1200-1500 хворих (із загальної кількості – 7500 хворих в Україні). Особливо слід зазначити допомогу дітям з онкопатологією. За роботу "Імуноцитохімічна діагностика лейкозів і пухлин у дітей України" Д.Ф. Глузману і співробітникам його відділу присвоєно звання лауреатів Міжнародного протиракового союзу (UICC, Женева, 2006р.).
Неодноразово виступав з лекціями і науковими доповідями в багатьох країнах світу.
Створив відому школу цитологів-онкологів і гематологів. Під його керівництвом захищено 4 докторські і 14 кандидатських дисертацій.
Науково-організаційна робота
Д.Ф. Глузман є лауреатом премії ім. Р.Є.Кавецького НАН України. Має почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України. Підтримує тісні наукові зв'язки з провідними цитологічними лабораторіями онкологічних установ Російської Федерації і Республіки Білорусь. Багато часу приділяє науково-видавницькій діяльності. Є членом редколегій і редакційних рад кількох фахових журналів.