Одним із важливих напрямків роботи лабораторії є виявлення нових діагностичних та/або прогностичних маркерів канцерогенезу. Одним із гіпотетичних маркерів може бути мітохондрійний рибосомний білок S18-2 (MRPS18-2, S18-2). Раніше нами було показано, що ектопічна експресія білка S18-2 призводить до іморталізації первинних фібробластів щурів, в той час, як термінально диференційовані фібробласти шкіри щура трансформуються, причому трансформовані клітини показують підвищену активність теломерази, порушення клітинного циклу та хромосомну нестабільність, що дозволяє зробити висновок, що S18-2 є онкопротеїном.
Нами було продемонстровано, що білок S18-2 експресується на підвищеному рівні у зразках злоякісних пухлин ендометрію у порівнянні з гіперплазією та нормальним ендометрієм. Крім того, експресія S18-2 підвищується у клінічних зразках злоякісних новоутворень передміхурової залози при прогресуванні захворювання. Важливо, що при надмірній експресії білка S18-2 пухлинні клітини (ендометрію та передміхурової залози) проявляють підвищену здатність до міграції. Нами було виявлено, що це пов'язано із індукцією епітеліально-мезенхимального переходу через активацію CXCR4/TWIST2/E-cadherin сигнального шляху.
Іншим важливим напрямком, що викликає науковий інтерес лабораторії, є вивчення причин блокування проліферації і апоптозу у В-клітинах при хронічному лімфолейкозі (ХЛЛ). Однією із гіпотез походження хронічного В-клітинного лімфолейкозу (ХЛЛ) як онкологічного захворювання є накопичення довгоживучих імунологічно некомпетентних B-лімфоцитів. Більше того, клітини ХЛЛ не проліферують у культурі навіть при дії відповідних лігандів. Незважаючи на те, що клітини ХЛЛ не проліферують, вони експресують певні рецептори інтерлейкінів (IL2R, IL4R, IL6R, IL10R, IL13R), рецептори фактора некрозу пухлини альфа (TNFA), інтерферонів альфа (INFA) та гамма (INFG), а також фактора росту пухлини бета (TGFB). Нами було показано, що експресію декількох генів, які стимулюють проліферацію, а саме MYC та NFkB1, факторів транскрипції ID1 та HIF1A було знижено у клітинах ХЛЛ. Загалом, багато генів, які індукуються в результаті активації шляху TGFB-SMAD2/3, а саме BCL2L1 (BCL-XL), CCND2 (циклін D2), ID1, MYC, ATF3, TGIF1, KLF10 (TIEG), практично не експресовано в клітинах ХЛЛ. Нами було встановлено, що SMAD2 майже не експресується, а також не формуються ядерні гетеродимери протеїнів SMAD3 і SMAD4, що обумовлює інгібування шляху TGFB-SMAD2/3. Крім того, нами було показано, що шлях IL2-STAT2/3/5 теж інактивовано у клітинах ХЛЛ.
Також у лабораторії проводяться дослідження з метою виявлення молекулярних механізмів трансформації клітин. Одною із моделей є трансформація В-лімфоцитів внаслідок інфекції вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ). У трансформованих В-клітинах спостерігали ефект Варбурга, або аеробний гліколіз, що спричинений стабілізацією білка HIF1α за рахунок інгібування деградації HIF1α через зв’язування пролілгідроксилаз PHD1 і PHD2 з білками EBNA-5 і EBNA-3, відповідно. Наразі вивчається роль білків HIF2 та HIF3 у метаболізмі трансформованих клітин.
Cпівробітники лабораторії брали активну участь у конференціях (дані за 2017-2019 рр)
Вибрані публікації за 2017-2019 рр
Після структурної реорганізації ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України у січні 2020 р. було створено лабораторію молекулярних механізмів трансформації клітини на базі розформованого відділу молекулярної та клітинної патобіології, керівником якого була член-корреспондент НАНУ професор Світлана Павлівна Сидоренко.