Фундаментальні та прикладні дослідження в галузі онкології та радіобіології

Згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР №1064 від 7 липня 1960 р. у липні 1960 року був створений Український (Київський) науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної онкології МОЗ УРСР.
Мета створення інституту: «...інтенсифікація та посилення наукових досліджень в галузі онкології, надання практичної допомоги охороні здоров'я і підготовка кадрів кваліфікованих лікарів-онкологів».

Засновником і першим директором Інституту був академік АН УРСР Р.Є. Кавецький — учень і послідовник академіка АН УРСР О.О. Богомольця .

За час існування в установі створені та продовжують функціонувати унікальні вітчизняні наукові школи:

• Академіка АН УРСР Р.Є. Кавецького — «Школа онкологів експериментаторів»
• Академіка НАН України В.Г. Пінчука — «Цитологія пухлинного росту»
• Академіка НАН України З.А. Бутенко — «Вивчення механізмів лейкозогенезу»
• Проф. К.П. Ганіної — «Генетика раку людини»
• Чл.-кор. НАН України Д.Г. Затули — «Біотерапія. Природні протипухлинні речовини»
• Професора Ю.О. Уманського — «Імунологія злоякісного росту»

Сьогодні активно розвиваються наукові школи:

• Академіка НАН України В.Ф. Чехуна — «Молекулярні основи та медико-біологічні проблеми фармакорезистентності»
• Чл.-кор. НАН України В.Г. Ніколаєва — «Фундаментальні механізми, засоби і методи сорбційної детоксикаційної терапії»

На сьогодні Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України під керівництвом академіка НАН України Василя Федоровича Чехуна — потужний академічний центр із значним матеріально-технічним ресурсом і кадровим потенціалом, що має 50-річний досвід роботи в галузі експериментальної і клінічної онкології.

За час існування Інституту 28 його співробітникам було присвоєно звання лауреатів Державних премій СРСР та України в галузі науки і техніки, 23 — іменні премії видатних вчених НАН України, 8 — званння заслуженого діяча науки і техніки України, 1 — звання заслуженого лікаря України.

Пріоритетні напрями досліджень Інституту

Наукова тематика Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України виконується відповідно до перспективних напрямів, затверджених постановою Бюро Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України від 28.11.2013 р., протокол № 10., які включають:

• Виявлення маркерів злоякісної трансформації та ідентифікації ознак стовбурових клітин пухлинного пласту з метою ранньої діагностики та прогнозу перебігу хвороби
• Вивчення біологічних властивостей пухлинних клітин і факторів їх мікрооточення для розробки методології індивідуалізованої корекції взаємин «пухлина-організм»
• Вивчення молекулярно-генетичних основ регуляції метаболічних процесів при пухлинній хворобі та розробка біотехнологічних і сорбційних засобів їх фармакокорекції
• Вивчення впливу наночастинок і нанокомпозитів на метаболізм нормальних і пухлинних клітин та розробка підходів до таргетної терапії
• Вивчення впливу канцерогенонебезпечних факторів навколишнього середовища на процес онкогенезу та розробка ефективних засобів профілактики

Наведені напрями повністю відповідають:

Пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки України, затвердженим Законом України від 16.10.2012 року N 5460 – VI (5460-17):

1. «Фундаментальні дослідження з найважливіших проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави»

2. «Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань»

та Середньостроковим пріоритетним напрямам інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2017-2021 рр., затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року № 1056:

5. «Впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики»

5.2. Розроблення нових методів діагностики, лікування та профілактики найбільш поширених захворювань людини.

Науковий та кадровий потенціал Інституту

В Інституті працює 204 співробітники, в т.ч. 105 наукових працівників, з них:

• 1 академік НАН України, 2 члени-кореспонденти НАН України, 24 доктори, 55 кандидатів наук
• 1 докторант та 13 аспірантів, які навчаються за спеціальностями:
  
  14.01.07 — «онкологія»
  091 — «біологія» (спеціалізація — онкологія)
  222 — «медицина» (спеціалізація — онкологія)

В інституті функціонує Вчена рада та Спеціалізована вчена рада Д.26.155.01 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) медичних та біологічних наук за спеціальностю 14.01.07 — «онкологія».

Координація наукових досліджень

На базі інституту функціонує Наукова рада НАН України з проблеми «Злоякісні новоутворення» та Проблемна комісія МОЗ та НАМН України «Онкологія»

Інститут випускає міжнародний науково-теоретичний журнал «Experimental Оncology» (з 1979 р.) та науково-практичний журнал «Онкология» (з 1999 р.).

Науковою бібліотекою Інституту видано «Бібліографічний покажчик наукових праць співробітників ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України. 1960-2010 рр.» , який містить перелік більш, ніж 300 монографій та збірників наукових праць вчених Інституту. Розробки співробітників захищені понад 300 патентами України. При Інституті функціонує Експериментально-біологічна клініка (віварій).

На базі інституту створено «Банк ліній тканин людини і тварин» — унікальну колекцію культур клітин та штамів пухлин. У 2001 році Банку присвоєно статус Національного надбання України (колекція містить більше 30 000 зразків біологічних матеріалів для проведення фундаментальних і прикладних досліджень).

Плідно працює Сектор науково-методичного та інструментального забезпечення наукових досліджень , який включає:

• Центр колективного користування науковими приладами «Молекулярна онкологія та біотехнологія»
• Центр експертиз із визначення канцерогенних факторів та молекулярно-біологічних маркерів пухлинного росту

З 1994 року ІЕПОР є єдиним від України членом Європейського співтовариства протиракових інститутів — OECI-EEIG, www.oeci.eu

Провідні фахівці ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України є асоційованими членами міжнародних організацій: ASCO, ВACR, EACR, ESMO, ESHO, INCTR, МАНЕБ.

Інститут проводить численні вітчизняні та міжнародні наукові форуми, найбільш вагомі з них:

• І-й Всесоюзний симпозіум «Роль стовбурових клітин в лейкозо- та канцерогенезі» (1977 р.)
• Міжнародний симпозіум «Стовбурові та імунокомпетентні клітини в нормі і при пухлинному рості» (1981 р.)
• 7th International Conference on Human Tumor Markers (1990 р.)
• ІІ Міжнародний з'їзд онкологів країн СНД «Онкологія-2000» (2000 р.)
• Міжнародна конференція «Пухлинна гіпоксія та злоякісна прогресія» (2008 р.)
• Міжнародний симпозіум «Пухлина та організм: нові аспекти старої проблеми» (2010 р.)
• І Міжнародний українсько-шведський семінар «Нові підходи до діагностики і лікування раку» (2011 р.)
• ІІ Українсько-шведський симпозіум «Трансляційна онкологія: старі та нові парадигми» (2013 р.)
• ІІІ Шведсько-український симпозіум з питань онкологічних захворювань (2017 р.)
• Міжнародна науково-практична конференція «Мінімальна залишкова хвороба при солідних пухлинах (2015 р.)
• Конференція з міжнародною участю «Інтегральні клініко-патогенетичні підходи в діагностиці і терапії раку» (2016 р.)
• Щорічні конференції молодих дослідників «Сучасні проблеми експериментальної і клінічної онкології» (1999-2014 рр.)
• Шорічні наукові школи для молодих учених «Об'єднані метою. Експериментальна онкологія для практичної медицини» (з 2015 р.)
• Щорічні всеукраїнські семінари з гематопатології

Пріоритети і стратегія подальших досліджень

• З'ясування молекулярно-генетичного профілю пухлин людини
• Розробка методів індивідуальної профілактики
• Виявлення передпухлинних захворювань і рання діагностика пухлин різних органів і систем
• Створення нових принципів і програм лікування онкологічних хворих, в т.ч. з використанням інноваційних нано- та біотехнологій
• Сорбційна детоксикація організму онкологічних хворих, створення та доклінічна оцінка нових засобів і методів аплікаційно-сорбційної терапії
• Протипухлинна фотодинамічна терапія та наукове обґрунтування використання нових композитних фотосенсибілізаторів на основі наноматеріалів