Інформація

Прийом до аспірантури у 2018 р.: Оголошення    Заява на вступ до аспірантури    Структура реферату

Ганіна К.П., проф. — «Генетика раку людини»

ganina-k-p-1Ганіна Калерія Павлівна. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор

К.П. Ганіна народилася 20 травня 1926 р. в м. Горькому (Росія) в родині робітника.

З дитинства Калерія Павлівна мріяла стати лікарем, і у 1944 р. мрія здійснилася — вона вступила до Московського медичного інституту, який закінчила з відзнакою у 1949 р.

Ще у студентські роки Калерія Павлівна зробила свій вибір, вирішивши присвятити подальшу лікарську діяльність патологічній анатомії. Саме тому після закінчення медінституту вона вступає до аспірантури за спеціальністю «патологічна анатомія».

У 1953 р. Калерія Павлівна захищає кандидатську дисертацію і залишається працювати на кафедрі патологічної анатомії медичного інституту, де на той час викладали відомі патологи — професор Ю.М. Лозовський, професор Б.І. Мігунов і професор Б.П. Угрюмов, які зіграли важливу роль у формуванні її наукових концепцій і напрямків.

У 1958 р. К.П. Ганіна переїжджає до Києва і з 1960 р. працює в новоствореному Київському науково-дослідному інституті експериментальної і клінічної онкології МОЗ УРСР, директором якого був відомий патофізіолог — академік Р.Є. Кавецький.

З 1964 р. К.П. Ганіна — доктор медичних наук, керівник лабораторії гістоцитохімії, з 1971 р. — завідувач відділу цитогенетики пухлин. У 1966 р. їй присвоєно вчене звання професора.

ganina-k-p-book-1 ganina-k-p-book-2 ganina-k-p-book-3 ganina-k-p-book-4

З самого початку своєї роботи К.П. Ганіна визначила для себе і передала своїм учням низку основоположних принципів, які стали визначальними у всі наступні роки. Передусім, це тісна співпраця з клініцистами і максимальне наближення наукових результатів до потреб практичної онкології, дотримання постулату про єдність структури і функції в клітинах, органах та тканинах.
Її постійне прагнення використовувати в дослідженнях сучасні технології дозволило об'єктивізувати отримані дані та впроваджувати їх в онкологічну клініку.

Калерія Павлівна була новатором у науці. Вона однією з перших в Україні почала використовувати методологічні підходи генетики для вирішення актуальних проблем діагностики, терапії і прогнозу злоякісних новоутворень. Завдяки цьому у 1970-х роках сформувався новий науковий напрямок — цитогенетична діагностика передпухлинних та пухлинних процесів, який став основою для створення української школи «генетики раку».

У результаті багаторічних досліджень пухлин (злоякісна меланома, рак шлунка, молочної залози, шийки та тіла матки) К.П. Ганіною та її учнями було встановлено, що для цитогенетичних показників характерна висока інформативність і їх зміни передують фенотиповим проявам злоякісного росту. Тим самим була доведена принципова можливість використання цитогенетичних показників для диференціальної та уточнюючої діагностики передпухлинних і пухлинних процесів різного генезу.

Прикладним аспектам проведених досліджень присвячена монографія К.П. Ганіної «Цитогенетическая диагностика в онкоморфологии» (1980 р.)
Підтвердженням правильності обраного напрямку досліджень є сучасні вимоги до патолога — інтеграція морфологічних даних з результатами молекулярно-біологічних досліджень пухлин (4th EACR — OECI Joint Training Course «Molecular Pathology Approach to cancer», Netherlands, 2014).

Свідченням визнання онкогенетики як одного з важливих наукових напрямків в онкології стало успішне проведення в Україні науково-практичних конференцій за участі великої кількості дослідників з онкологічних закладів Радянського Союзу. Перша конференція, присвячена актуальним проблемам, пов'язаним з вивченням ролі генетичних чинників у виникненні та прогресії злоякісних новоутворень, відбулась у Тернополі в 1974 р. Саме тоді, з ініціативи професорів І.Т. Шевченка та К.П. Ганіної, було закладено фундамент нового напрямку медичної генетики — онкогенетики. Сам же термін завдячує своєю появою ініціаторам цієї конференції. У 1983 р. конференцію з онкогенетики було проведено в Полтаві. За часів незалежної України такі конференції проводились у 1999 р. та 2002 р. (обидві в Києві).

Паралельно з вивченням цитогенетичних змін у пухлинах та передпухлинних станах К.П. Ганіна та її учні займалися дослідженням цитологічних і цитогенетичних змін у соматичних немалігнізованих клітинах за межами первинної пухлини. Отримані до 1976 р. дані дозволили К.П. Ганіній, спільно з академіком Р.Є. Кавецьким, сформулювати положення про цитологічну реактивність організму-носія пухлини, що стало новим напрямком наукових досліджень в онкології. Комплексні розробки по цій проблемі, виконані співробітниками відділу під керівництвом К.П. Ганіної, були узагальнені в колективній монографії «Цитологическая реактивность онкологического больного» (1995 р.).

В останні роки життя наукові інтереси К.П. Ганіної були зосереджені на вивченні ролі генетичних факторів у виникненні злоякісних новоутворень. Вона займалася також розробкою нового напряму в онкології «Генетика раку і навколишнє середовище». Саме в цей період (1990-ті роки) Кабінетом Міністрів України була затверджена Державна науково-технічна програма «Збереження
генофонду населення України», в рамках якої К.П. Ганіна очолила проект «Вивчення спадкової схильності до онкологічних захворювань і гемобластозів».

Ідея Калерії Павлівни про створення в Україні перманентної наукової програми, спрямованої на вивчення змін у геномі пухлинних і соматичних немалігнізованих клітин при виникненні і розвитку пухлинного процесу, була втілена в життя. У 2006 р. відділи Інституту завершили виконання 5-річної програми НАН України «Особливості функціонування онкогеному», над якою працювали з 2002 р. Її логічним продовженням була програма під назвою «Молекулярні механізми росту та прогресії злоякісних новоутворень» (2007-2011 рр.).

Звертаючись до творчого спадку К.П. Ганіної, можна констатувати, що вона мала широке коло наукових інтересів. Калерія Павлівна є автором більше ніж 400 наукових праць, серед яких 11 монографій та глави у шести колективних монографіях. К.П. Ганіна була експертом ВООЗ з гістологічної класифікації пухлин яєчка. Під її керівництвом виконано і захищено 12 докторських і 26 кандидатських дисертацій. К.П. Ганіна була членом трьох кваліфікаційних рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій, членом редколегії журналів «Цитология и генетика» і «Буковинський медичний вісник».

З 1977 по 1992 рр. вона була головою Київського міського та обласного товариств патологоанатомів, заступником голови Республіканського товариства патологоанатомів, членом правління Всесоюзного товариства патологоанатомів. У 1986 р. К.П. Ганіній присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України.

У 1995 р. їй присуджено іменну премію ім. О.О. Богомольця НАН України.

Калерія Павлівна була цілісною натурою: зібраною, енергійною, цілеспрямованою, наполегливою і безмежно відданою справі, якій присвятила усе своє життя. Надання консультативної діагностичної допомоги було для неї священним обов'язком лікаря. Вона не шкодувала на це ні сил, ні часу.

У служінні науці полягав сенс всього життя Калерії Павлівни. Будучи непересічною особистістю і чудовою людиною, вона залишила на землі яскравий слід й заслужила добру пам'ять про себе.

Підписи до фотографій:

  1. Ганіна Калерія Павлівна. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор
  2. Зав. лабораторії гістоцитохімії К. П. Ганіна розглядає один з експонатів свого архіву унікальних макропрепаратів органів і тканин людини. Київ, 1964 р.
  3. К.П. Ганіна з працівниками у своєму робочому кабінеті. Сидять: канд. мед. наук Л.З. Поліщук, К.П. Ганіна, А.К. Дергунова, С.С. Кірєєва; стоять: канд. мед. наук Л.А. Налєскіна, В.Є. Іщенко, Л.Б. Яблонська. Київ, 1983 р.
  4. Під час перерви між засіданнями II Всесоюзної конференції з автоматизації цитологічних досліджень: зліва проф. А.С. Петрова, акад. НАНУ З.О. Бутенко, К.П. Ганіна. Київ, 1983 р.
  5. Президія II Всесоюзної конференції з автоматизації цитологічних досліджень: канд. мед. наук Н.В. Бородай, канд. тех. наук В.Л. Ісаков, акад. НАНУ В.Г. Пінчук, К.П. Ганіна, канд. мед. наук Л.М. Ісакова; доповідач — проф. А.С. Петрова. Київ, 1983 р.
  6. К.П. Ганіна з колегами з Новосибірська і Грузії — канд. біол. наук Н. Ясаковою (праворуч) і проф. Р.А. Габунія (позаду, ліворуч) в залі засідань на Всесоюзній конференції «Структура і функція клітинного ядра». Київ, 1987 р.
  7. Президент НАН України Б.Є. Патон вручає К.П. Ганіній урядову нагороду. Київ, 1986 р.
  8. Учасники Великої Вітчизняної війни К.П. Ганіна і проф. І.Т. Шевченко серед друзів-ветеранів війни
  9. К.П. Ганіна зі своїм чоловіком проф. І.Т. Шевченком вдома, за святковим столом
  10. К.П. Ганіна з директором ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького НАН України академіком НАН України В.Ф. Чехуном і колегами — докт. мед. наук Л.М. Ісаковою і проф. В.Р. Бариляком. Київ, 1999 р.
  11. II з'їзд онкологів країн СНД, секція онкогінекології: перший ряд — проф. Л.І. Воробйова, К.П. Ганіна, проф. Є.В. Коханевич; другий ряд — канд. мед. наук І.М. Іванова, канд. мед. наук Ж.К. Горбунова, докт. мед. наук Л.М. Ісакова, проф. Є.Є. Вишневська, канд. мед. наук Ю.С. Доценко. Київ, 2000 р.
  12. Останній виступ К.П. Ганіної на конференції, присвяченій 80-літньому ювілею
219 | 2016-06-24  2699