Інформація

Історія відділу регуляторних механізмів клітини

Історія відділу регуляторних механізмів клітини

У 1964 році у відділі патоморфології Інституту було відкрито лабораторію гістохімії пухлин під керівництвом професора К.П. Ганіної. Навесні 1971 року в Парижі відбувся IV Міжнародний конгрес з генетики людини, делегатом якого була доктор мед. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії ім. О.О. Богомольця К.П. Ганіна. На цьому форумі були вперше сформульовані фундаментальні положення з генетики раку та окреслено шляхи подальших досліджень у галузі генетики пухлинного росту. Конгрес став визначною подією, яка сприяла становленню досліджень з онкогенетики в Україні.
В цей період в Інституті проблем онкології АН УРСР під керівництвом К.П. Ганіної був створений відділ цитогенетики пухлинного росту (сьогодні це лабораторія онкогенетики), в якому було започатковано новий науковий напрям досліджень - цитогенетична діагностика злоякісних пухлин.

Вже на початку 70 років стало зрозумілим, що рутинні морфологічні методи дослідження не завжди ефективні при діагностуванні ранніх стадій пухлинного процесу, тому необхідно застосовувати додаткові методи дослідження, у тому числі і цитогенетичні.

У 1973 році в м. Тернопіль було проведено першу конференцію з онкогенетики, яка була першою не тільки в Україні, а і в колишньому Радянському Союзі і була присвячена вивченню ролі генетичних факторів у розвитку злоякісних пухлин.

Саме тоді вперше з ініціативи професорів І.Т. Шевченка та К.П. Ганіної було започатковано новий напрямок медичної генетики – онкогенетика, сам термін якої був запропанований ініціаторами конференції. Наступні конференції (Полтава, 1983; Київ, 1999, Київ, 2002) сприяли значним успіхам онкогенетики, що було зумовлено розвитком молекулярної біології та генетики і цитогенетики.В результаті проведених у відділі досліджень була доведена принципова можливість та доцільність використання цитогенетичних показників при диференційній діагностиці передпухлинних та пухлинних процесів людини, для раннього виявлення вогнищ малігнізації та визначення ступеня анаплазії злоякісних пухлин. Поряд з цим, було обгрунтовано доцільність проведення медико-генетичного консультування онкологічних хворих для виявлення родин з сімейною історією раку і здійснення моніторингу таких пацієнтів. Були визначені особливості хромосомних аберацій у соматичних немалігнізованих клітинах онкологічних хворих та в пухлинних клітинах різного ґенезу (меланома, шлунок, ендометрій та яєчник).

Співробітниками відділу було видано ряд монографій, в яких висвітлені генетичні та морфологічні аспекти новоутворень жіночої репродуктивної системи (тіло і шийка матки, молочна залоза), шлунка, шкіри та яєчка.


233 | 2014-04-01  1478
FaLang translation system by Faboba