Інформація

Історія лабораторії квантової нанобіології

Історія лабораторії квантової нанобіології

Підрозділ, що на той час мав назву відділ лазерної біології та терапії пухлин, був першим у Радянському Союзі, який ще у 1965 році розпочав вивчення біологічних ефектів лазерного випромінювання та застосування їх в онкології. Тут були розроблені оригінальні методи терапії пухлин шкіри, молочної залози та пухлин гінекологічної локалізації, що пізніше увійшли в практику онкологічних закладів не тільки Києва, але й інших міст Радянського Союзу.

З ініціативи завідувача відділу професора М.Ф. Гамалії було проведено три Всесоюзні конференції із застосування лазерів в медицині та біології (1971, 1979, 1989 рр.) і одночасно було опубліковано низку монографій, присвячених цій проблемі, як російською мовою (Н.Ф. Гамалея, Лазеры в эксперименте и клинике, Москва, Медицина, 1972, 232 с.), так і англійською ( N.F. Gamaleya, Laser Biomedical Research in the USSR. In: «Laser Applications in Medicine and Biology», vol. 3, chapter 1, pp. 1-173. Ed. M.L. Wolbarsht, Plenum Press, N.Y. - London, 1977, 348 p.). Таким чином, діяльність відділу значною мірою визначила розвиток цього напрямку у країні в цілому.

З початку 80-х років важлива частина досліджень відділу присвячена методу фотодинамічної терапії пухлин (ФДТ). Зокрема, була проведена серія дослідів з ФДТ експериментальних пухлин із застосуванням в якості фотосенсибілізаторів 20 спеціально синтезованих сполук порфіринового ряду та опубліковані їх результати (Н.Ф. Гамалея, В.Н. Залесский и др. Фотосенсибилизированное порфиринами действие лазерного излучения на клетки солидного рака Эрлиха у мышей. Экспериментальная онкология, 1983, т. 5, № 4, С. 70-73; N. Gamaleya, V. Zalessky et al. Photosensitizing activity of some porphyrin compounds. Lasers in Surg. and Med., 1984, v. 3, № 4, 355-356). Але розпад СРСР призвів до тимчасової перерви у цій роботі.

На даний момент дослідження включають вивчення ефективності ФДТ при застосуванні деяких нових форм фотосенсибілізаторів, у тому числі, порфіринів, кон'югованих з антитілами, та порфіринів, комплексованих з нанорозмірними частками золота. Зокрема, отримано кон'югат гематопорфірину з антитілами до фактора росту ендотеліоцитів (VEGF), що має кращу фотодинамічну активність, ніж вихідний гематопорфірин, завдяки більшому накопиченню у пухлинних тканинах за рахунок додаткового зв'язування його з новоутворюваними судинами пухлини (М.Ф. Гамалія, І.О. Лісняк та ін. Створення та експериментальна апробація нового антитіло-кон'югованого сенсибілізатора для фотодинамічної терапії пухлин. Фотобіологія та фотомедицина, 2007, Т. 5, № 1-2, 76- 82).

Пріоритетні дані отримані також в дослідженнях in vitro і in vivo, покликаних з'ясувати перспективність поєднання принципів фотодинамічної терапії і нанотехнологій, зокрема шляхом синтезу і випробування не описаних раніше нанокомпозитів колоїдного золота з порфіриновими фотосенсибілізаторами (N.F. Gamaleia, E.D. Shishko, G.A. Dolinskiy et al. Photodynamic activity of hematoporphyrin conjugates with gold nanoparticles: experiments in vitro // Exp. Oncol.– 2010.– V. 32, N 1.– P. 44–47; N. Gamaleia, G. Dolinsky, E. Shishko et al. Photodynamic Activity of Nanogold-Doped Fotolon: Free Radicals Versus Singlet Oxygen // Forum on Immunopathological Diseases and Therapeutics.– 2011.– V. 2(3).– P. 237–246).

Інший новий аспект роботи - адаптація до ФДТ принципів хронотерапії.

 

Лабораторія сьогодні

246 | 2014-04-07  983
FaLang translation system by Faboba