Інформація

Прийом до аспірантури у 2018 р.: Оголошення    Заява на вступ до аспірантури    Структура реферату

Історія лабораторії квантової нанобіології

Історія лабораторії квантової нанобіології

Підрозділ, що на той час мав назву відділ лазерної біології та терапії пухлин, був першим у Радянському Союзі, який ще у 1965 році розпочав вивчення біологічних ефектів лазерного випромінювання та застосування їх в онкології. Тут були розроблені оригінальні методи терапії пухлин шкіри, молочної залози та пухлин гінекологічної локалізації, що пізніше увійшли в практику онкологічних закладів не тільки Києва, але й інших міст Радянського Союзу.

З ініціативи завідувача відділу професора М.Ф. Гамалії було проведено три Всесоюзні конференції із застосування лазерів в медицині та біології (1971, 1979, 1989 рр.) і одночасно було опубліковано низку монографій, присвячених цій проблемі, як російською мовою (Н.Ф. Гамалея, Лазеры в эксперименте и клинике, Москва, Медицина, 1972, 232 с.), так і англійською ( N.F. Gamaleya, Laser Biomedical Research in the USSR. In: «Laser Applications in Medicine and Biology», vol. 3, chapter 1, pp. 1-173. Ed. M.L. Wolbarsht, Plenum Press, N.Y. - London, 1977, 348 p.). Таким чином, діяльність відділу значною мірою визначила розвиток цього напрямку у країні в цілому.

З початку 80-х років важлива частина досліджень відділу присвячена методу фотодинамічної терапії пухлин (ФДТ). Зокрема, була проведена серія дослідів з ФДТ експериментальних пухлин із застосуванням в якості фотосенсибілізаторів 20 спеціально синтезованих сполук порфіринового ряду та опубліковані їх результати (Н.Ф. Гамалея, В.Н. Залесский и др. Фотосенсибилизированное порфиринами действие лазерного излучения на клетки солидного рака Эрлиха у мышей. Экспериментальная онкология, 1983, т. 5, № 4, С. 70-73; N. Gamaleya, V. Zalessky et al. Photosensitizing activity of some porphyrin compounds. Lasers in Surg. and Med., 1984, v. 3, № 4, 355-356). Але розпад СРСР призвів до тимчасової перерви у цій роботі.

На даний момент дослідження включають вивчення ефективності ФДТ при застосуванні деяких нових форм фотосенсибілізаторів, у тому числі, порфіринів, кон'югованих з антитілами, та порфіринів, комплексованих з нанорозмірними частками золота. Зокрема, отримано кон'югат гематопорфірину з антитілами до фактора росту ендотеліоцитів (VEGF), що має кращу фотодинамічну активність, ніж вихідний гематопорфірин, завдяки більшому накопиченню у пухлинних тканинах за рахунок додаткового зв'язування його з новоутворюваними судинами пухлини (М.Ф. Гамалія, І.О. Лісняк та ін. Створення та експериментальна апробація нового антитіло-кон'югованого сенсибілізатора для фотодинамічної терапії пухлин. Фотобіологія та фотомедицина, 2007, Т. 5, № 1-2, 76- 82).

Пріоритетні дані отримані також в дослідженнях in vitro і in vivo, покликаних з'ясувати перспективність поєднання принципів фотодинамічної терапії і нанотехнологій, зокрема шляхом синтезу і випробування не описаних раніше нанокомпозитів колоїдного золота з порфіриновими фотосенсибілізаторами (N.F. Gamaleia, E.D. Shishko, G.A. Dolinskiy et al. Photodynamic activity of hematoporphyrin conjugates with gold nanoparticles: experiments in vitro // Exp. Oncol.– 2010.– V. 32, N 1.– P. 44–47; N. Gamaleia, G. Dolinsky, E. Shishko et al. Photodynamic Activity of Nanogold-Doped Fotolon: Free Radicals Versus Singlet Oxygen // Forum on Immunopathological Diseases and Therapeutics.– 2011.– V. 2(3).– P. 237–246).

Інший новий аспект роботи - адаптація до ФДТ принципів хронотерапії.

 

Лабораторія сьогодні

246 | 2014-04-07  1010